Досліджено вплив режиму термообробки, структури та властивостей матеріалу, напрямку поширення тріщин, температури, параметрів циклу навантаження та корозійно-активного середовища на циклічну тріщиностійкість хромонікелевих аустенітних нержавіючих сталей трубопроводу Ду-500, головної запірної засувки ГЗЗ Ду-500 і колектора парогенератора ПГВ-1000У. Показано, що сильніше на швидкість росту тріщин впливають вода високих параметрів, асиметрія циклу та температура. Металографічними та електронно-фрактографічними методами виявлено особливості втомного руйнування сталей у повітрі та воді високих параметрів. З використанням власних і узагальненням відомих результатів запропоновано розрахункові залежності для визначення швидкості росту втомних тріщин. Ці залежності зіставлено з розрахунковими кривими нормативної документації (M-02-91) і Коду ASME та рекомендовано для їх коригування.

Досліджено характер зміни властивостей і структури металу зварного з'єднання трубопроводу ВВЕР-440 в ході термічного та термодеформаційного старіння за умов тривалої експлуатації (більш як 100 тис. годин). Для циклічного навантаження в області зварного шва установлено залежність динаміки структурних змін від початкового рівня пружнопластичних деформацій у зоні термічного впливу.

Приведены результаты изучения показателей клеточного иммунитета у борцов в разное время года. Наибольшая иммунодепрессия регистрировалась весной, после чего показатели иммунного статуса повышались летом, достигали наибольших значений осенью и имели тенденцию к снижению зимой.